цвірконути

цвіркону́ти

-ну, -неш, док., однокр., розм.

Підсил. до цвіркнути.

Значення в інших словниках

1. цвірконути — цвіркону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цвірконути — ЦВІРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до цві́ркнути. Коли-не-коли цвірконе цвіркун у кутку (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. цвірконути — ЦВІРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до цві́ркнути. Коли-не-коли цвірконе цвіркун у кутку (Мирний, І, 1954, 120).  Словник української мови в 11 томах