цвірконути
ЦВІРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм.
Підсил. до цві́ркнути.
Коли-не-коли цвірконе цвіркун у кутку (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ЦВІРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм.
Підсил. до цві́ркнути.
Коли-не-коли цвірконе цвіркун у кутку (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)