цвірінь

цвірі́нь

вигук

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. цвірінь — ЦВІРІ́НЬ, ЦВІРІ́НЬ-ЦВІРІ́НЬ, виг. Звуконаслідування, що означає звук пташиного чи дитячого щебету або цвірінчання цвіркуна. – Весна прийшла! Тепло знайшла! – Кричать дівчатка й хлопчики. – Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь! – Клопочуться горобчики (Л.  Словник української мови у 20 томах
2. цвірінь — цвірінь-цвірінь, виг. Звуконаслідування, що означає крик горобця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цвірінь — Цвірі́нь; цвірі́нь-цвірі́нь, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. цвірінь — ЦВІРІ́НЬ, ЦВІРІ́НЬ-ЦВІРІ́НЬ, виг. Звуконаслідування, що означає звук пташиного чи дитячого щебету або цвірінчання цвіркуна. — Весна прийшла! Тепло знайшла! — Кричать дівчатка й хлопчики.— Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь! — Клопочуться горобчики (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. цвірінь — Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.  Словник української мови Грінченка