цвітник

цвітни́к

іменник чоловічого роду

діал.

Значення в інших словниках

1. цвітник — Квітник, квітниччя  Словник чужослів Павло Штепа
2. цвітник — ЦВІТНИ́К, а́, ч., діал. Квітник. Справді там було гарно: стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Панас Мирний); Хазяїн бачив, як Брус [собака] вистрибнув із сіней, але подумав, що мабуть кури почали гребтися в цвітнику (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
3. цвітник — -а, ч., діал. Квітник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цвітник — ЦВІТНИ́К, а́, ч., діал. Квітник. Справді там було гарно: стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Мирний, III, 1954, 261); Хазяїн бачив, як Брус [собака] вистрибнув із сіней, але подумав...  Словник української мови в 11 томах