центратор — Орфографічний словник української мови

центратор — ЦЕНТРА́ТОР, а, ч. Пристрій для центрування труб, валів і т. ін. у разі їх з'єднання. Реалізація перелічених способів потребує використання спеціальних опорно-центруючих [опорно-центрівних] елементів (ОЦЕ): стабілізаторів, центраторів, калібраторів і т. ін. (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
центратор — -а, ч. Пристосування для центрування труб, валів і т. ін. при їх з'єднанні. Великий тлумачний словник сучасної мови