церквиця

церкви́ця

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. церквиця — ЦЕРКВИ́ЦЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до це́рква 2. За деревами виткнулася земною банею маленька церквиця (М. Слабошпицький); І весь цей величезний двір був огороджений воринням з високими дубовими воротами і церквицею над ними (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
2. церквиця — -і, ж. Зменш.-пестл. до церква 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови