церквиця
церкви́ця
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церквиця — ЦЕРКВИ́ЦЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до це́рква 2. За деревами виткнулася земною банею маленька церквиця (М. Слабошпицький); І весь цей величезний двір був огороджений воринням з високими дубовими воротами і церквицею над ними (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
- церквиця — -і, ж. Зменш.-пестл. до церква 2). Великий тлумачний словник сучасної мови