церквиця

ЦЕРКВИ́ЦЯ, і, ж.

Зменш.-пестл. до це́рква 2.

За деревами виткнулася земною банею маленька церквиця (М. Слабошпицький);

І весь цей величезний двір був огороджений воринням з високими дубовими воротами і церквицею над ними (Р. Іваничук).