Орфографічний словник української мови

цукерниця

цуке́рниця 1

іменник жіночого роду, істота

жінка, яка готує або продає цукерки

цуке́рниця 2

іменник жіночого роду

посуд

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цукерниця — [цукерниец'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
  2. цукерниця — ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до цуке́рник. ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж. Те саме, що цу́корниця. Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому – три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. цукерниця — I -і. Жін. до цукерник. II -і, ж. Те саме, що цукорниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цукерниця — ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до цуке́рник. ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж. Те саме, що цу́корниця. Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому — три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Шовк.  Словник української мови в 11 томах