цукерниця
ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж.
Жін. до цуке́рник.
ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж.
Те саме, що цу́корниця.
Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому – три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Ю. Шовкопляс);
Він заходився пригощати Івана чаєм, але в цукерниці знайшов лише грудочку цукру (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)