цукерниця

ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до цуке́рник.

ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж. Те саме, що цу́корниця.

Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому — три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Шовк., Інженери, 1956, 118);

Він заходився пригощати Івана чаєм, але в цукерниці знайшов лише грудочку цукру (Чорн., Визвол. земля, 1959, 19).

Значення в інших словниках

1. цукерниця — [цукерниец'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
2. цукерниця — цуке́рниця 1 іменник жіночого роду, істота жінка, яка готує або продає цукерки цуке́рниця 2 іменник жіночого роду посуд  Орфографічний словник української мови
3. цукерниця — ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до цуке́рник. ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж. Те саме, що цу́корниця. Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому – три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. цукерниця — I -і. Жін. до цукерник. II -і, ж. Те саме, що цукорниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови