цуприкувати —
ЦУПРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, розм. Те саме, що цу́пити 1. Він .. хапає мене за обидві ноги й цуприкує з усієї сили (І. Нечуй-Левицький); Зігнувшись дугою, він цуприкував кількасажневу лісу, зламану під час штурму валу (С.
Словник української мови у 20 томах
цуприкувати —
-ую, -уєш, недок., перех., розм. Те саме, що цупити 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
цуприкувати —
НЕСТИ́ (узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись); ПЕ́РТИ фам., ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ЦУПРИКУВА́ТИ розм., ГИ́РИ́ТИ діал. (перев.
Словник синонімів української мови
цуприкувати —
ЦУПРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм. Те саме, що цу́пити 1. Він.. хапає мене за обидві ноги й цуприкує з усієї сили (Н.-Лев., I, 1956, 608); Зігнувшись дугою, він цуприкував кількасажневу лісу, зламану під час штурму валу (Добр., Очак.
Словник української мови в 11 томах
цуприкувати —
Цуприкувати, -кую, -єш гл. Тянуть, тащить, рвать. Желех.
Словник української мови Грінченка