ціпко —
ЦІ́ПКО, діал. Присл. до ціпки́й. Аниця піймала ціпко віжки та й держить, аж подається назад (Л. Мартович); Вона ціпко вхопилась пальцями за подушки і крикнула рештками голосу у вікно: – Ой, мамо, дайте сюди дитину... (П. Козланюк).
Словник української мови у 20 томах
ціпко —
діал. Присл. до ціпкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ціпко —
ЦІ́ПКО, діал. Присл. до ціпки́й. Аниця піймала ціпко віжки та й держить, аж подається назад (Март., Тв., 1954, 44); Вона ціпко вхопилась пальцями за подушки і крикнула рештками голосу у вікно: — Ой, мамо, дайте сюди дитину… (Козл., Лелеки.., 1953, 9).
Словник української мови в 11 томах