Великий тлумачний словник сучасної мови

ціпко

ці́пко

діал.

Присл. до ціпкий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ціпко — ЦІ́ПКО, діал. Присл. до ціпки́й. Аниця піймала ціпко віжки та й держить, аж подається назад (Л. Мартович); Вона ціпко вхопилась пальцями за подушки і крикнула рештками голосу у вікно: – Ой, мамо, дайте сюди дитину... (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
  2. ціпко — ці́пко прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  3. ціпко — ЦІ́ПКО, діал. Присл. до ціпки́й. Аниця піймала ціпко віжки та й держить, аж подається назад (Март., Тв., 1954, 44); Вона ціпко вхопилась пальцями за подушки і крикнула рештками голосу у вікно: — Ой, мамо, дайте сюди дитину… (Козл., Лелеки.., 1953, 9).  Словник української мови в 11 томах