цісарець

ціса́рець

іменник чоловічого роду, істота

підданий Австро-Угорської монархії

іст., діал.

Значення в інших словниках

1. цісарець — ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст., діал. Австрієць. Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. цісарець — -рця, ч., діал. Австрієць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цісарець — ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць. Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Мирний, IV, 1955, 17).  Словник української мови в 11 томах
4. цісарець — Цісарець, -рця м. Австріецъ.  Словник української мови Грінченка