1. Орфографічний словник української мови

цісарець

ціса́рець

іменник чоловічого роду, істота

підданий Австро-Угорської монархії

іст., діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цісарець — ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст., діал. Австрієць. Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. цісарець — -рця, ч., діал. Австрієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цісарець — ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць. Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Мирний, IV, 1955, 17). Словник української мови в 11 томах
  4. цісарець — Цісарець, -рця м. Австріецъ. Словник української мови Грінченка