1. Словник української мови в 11 томах

цісарець

ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць.

Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Мирний, IV, 1955, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цісарець — ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст., діал. Австрієць. Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. цісарець — ціса́рець іменник чоловічого роду, істота підданий Австро-Угорської монархії іст., діал. Орфографічний словник української мови
  3. цісарець — -рця, ч., діал. Австрієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цісарець — Цісарець, -рця м. Австріецъ. Словник української мови Грінченка