1. Словник української мови у 20 томах

цісарець

ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст., діал.

Австрієць.

Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цісарець — ціса́рець іменник чоловічого роду, істота підданий Австро-Угорської монархії іст., діал. Орфографічний словник української мови
  2. цісарець — -рця, ч., діал. Австрієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цісарець — ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць. Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Мирний, IV, 1955, 17). Словник української мови в 11 томах
  4. цісарець — Цісарець, -рця м. Австріецъ. Словник української мови Грінченка