цісарець

ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць.

Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Мирний, IV, 1955, 17).

Значення в інших словниках

1. цісарець — ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст., діал. Австрієць. Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. цісарець — ціса́рець іменник чоловічого роду, істота підданий Австро-Угорської монархії іст., діал.  Орфографічний словник української мови
3. цісарець — -рця, ч., діал. Австрієць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цісарець — Цісарець, -рця м. Австріецъ.  Словник української мови Грінченка