цісар

ЦІ́САР, я, с.

1. Те саме, що ке́сар.

2. Назва імператора Австро-Угорщини.

Не рад би я від’їжджати. Гонить цісар воювати (Пісні та романси.., II, 1956, 157);

Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта — ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (Тич., III, 1957, 114).

Значення в інших словниках

1. цісар — Ці́сар: — титул австро-угорського монарха [XI] — українське найменування австрійського імператора, яке було прийняте у Галичині; в ширшому значенні – взагалі визначення носія імператорського титулу [44-1]  Словник з творів Івана Франка
2. цісар — див. КЕСАР; (австро-угорський) імператор; п! МОНАРХ.  Словник синонімів Караванського
3. цісар — ЦІ́САР, я, с. 1. Те саме, що ке́сар. 2. Назва імператора Австро-Угорщини. Не рад би я від'їжджати. Гонить цісар воювати (Ю. Федькович); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта – ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. цісар — ці́сар іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
5. цісар — Титул імператора так званої Священної Римської імперії германського народу, а пізніше австрійського; в Україні так називали і турецького султана.  Словник застарілих та маловживаних слів
6. цісар — -я, с. 1》 Те саме, що кесар. 2》 Назва імператора Австро-Угорщини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. цісар — МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн.  Словник синонімів української мови
8. цісар — Ці́сар, -ря; ці́сарі, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)