Орфографічний словник української мови

чавунка

чаву́нка

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чавунка — ЧАВУ́НКА, и, ж., заст., розм. Залізниця. [Захарко:] Багато людей їде по чавунці? [Митрофан:] Сила! (М. Кропивницький); [Микита:] От бачите, ви й розтрусились, і нездужали, а ще кажуть, ніби чавунка – добра вигадка (В.  Словник української мови у 20 томах
  2. чавунка — -и, ж., заст., розм. Залізниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чавунка — ЗАЛІЗНИ́ЦЯ, ЧАВУ́НКА заст., розм., ЧУГУ́НКА заст., розм., ШТРЕ́КА діал. З боку залізниці чути було гудки паровозів (Л. Дмитерко); Неначе струни, залізниці у блиску райдужному криці біжать у мрійну далечінь (В.  Словник синонімів української мови
  4. чавунка — ЧАВУ́НКА, и, ж., заст., розм. Залізниця. [Захарко:] Багато людей їде по чавунці? [Митрофан:] Сила! (Кроп., П, 1958, 143); [Микита:] От бачите, ви й розтрусились, і нездужали, а ще кажуть, ніби чавунка — добра вигадка (Сам.  Словник української мови в 11 томах