чавунка
ЧАВУ́НКА, и, ж., заст., розм.
Залізниця.
[Захарко:] Багато людей їде по чавунці? [Митрофан:] Сила! (М. Кропивницький);
[Микита:] От бачите, ви й розтрусились, і нездужали, а ще кажуть, ніби чавунка – добра вигадка (В. Самійленко);
– Пішки прийшов, бо чавунки стоять... Горить усе навкруги... (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)