чавунка
ЧАВУ́НКА, и, ж., заст., розм. Залізниця.
[Захарко:] Багато людей їде по чавунці? [Митрофан:] Сила! (Кроп., П, 1958, 143);
[Микита:] От бачите, ви й розтрусились, і нездужали, а ще кажуть, ніби чавунка — добра вигадка (Сам., II, 1958, 163);
— Пішки прийшов, бо чавунки стоять… Горить усе навкруги… (Ю. Янов., IV, 1959, 25).
Словник української мови (СУМ-11)