Орфографічний словник української мови

чаклунка

чаклу́нка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чаклунка — ЧАКЛУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до чаклу́н. Стара чаклунка давала воду, зілля приворотне, заспокоювала молодицю: – Напувай його щодня зраночку і ввечері, але знай: не підкориться він тобі скоро (А.  Словник української мови у 20 томах
  2. чаклунка — -и, заст., розм. Жін. до чаклун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чаклунка — ВІ́ДЬМА (за народним повір'ям — зла жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди, лиха), БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, ЧАКЛУ́НКА, ЧАРІВНИ́ЦЯ, ФУ́РІЯ (з античної міфології). — Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І.  Словник синонімів української мови
  4. чаклунка — Чаклу́нка, -нки, -нці; -лу́нки, -нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чаклунка — ЧАКЛУ́НКА, и, ж., заст., розм. Жін. до чаклу́н. Стара чаклунка давала воду, зілля приворотне, заспокоювала молодицю: — Напувай його щодня зраночку і ввечері, але знай: не підкориться він тобі скоро (Шиян, Баланда, 1957, 177)...  Словник української мови в 11 томах