чваньковито —
ЧВАНЬКОВИ́ТО, розм. Присл. до чванькови́тий. Ось на коні чваньковито Шляхтич виїжджає, Він з Пархоменка глузує, Себе вихваляє (з думи); – Ого! візьмемо в руки! Що візьмемо, то візьмемо, й не попустимо віжок! – гукнув Клим чваньковито (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
чваньковито —
розм. Присл. до чваньковитий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чваньковито —
ЧВАНЬКОВИ́ТО, розм. Присл. до чванькови́тий. Ось на коні чваньковито Шляхтич виїжджає, Він з Пархоменка глузує, Себе вихваляє (Укр.. думи.., 1955, 366); — Ого! візьмемо в руки! Що візьмемо, то візьмемо, й не попустимо віжок! — гукнув Клим чваньковито (Н.-Лев., III, 1956, 351).
Словник української мови в 11 томах