чваньковито

ЧВАНЬКОВИ́ТО, розм. Присл. до чванькови́тий.

Ось на коні чваньковито Шляхтич виїжджає, Він з Пархоменка глузує, Себе вихваляє (Укр.. думи.., 1955, 366);

— Ого! візьмемо в руки! Що візьмемо, то візьмемо, й не попустимо віжок! — гукнув Клим чваньковито (Н.-Лев., III, 1956, 351).

Значення в інших словниках

1. чваньковито — ЧВАНЬКОВИ́ТО, розм. Присл. до чванькови́тий. Ось на коні чваньковито Шляхтич виїжджає, Він з Пархоменка глузує, Себе вихваляє (з думи); – Ого! візьмемо в руки! Що візьмемо, то візьмемо, й не попустимо віжок! – гукнув Клим чваньковито (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
2. чваньковито — чванькови́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
3. чваньковито — розм. Присл. до чваньковитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови