чвирк —
ЧВИРК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чви́ркати і чви́ркнути. На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять. Станеш на нього чоботом, а він тільки – чвирк! (І. Микитенко).
Словник української мови у 20 томах
чвирк —
ЧВИРК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чви́ркати і чви́ркнути. На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять. Станеш на нього чоботом, а він тільки — чвирк! (Мик., Повісті.., 1956, 23).
Словник української мови в 11 томах
чвирк —
Чви́рк, -ка м. Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. Тогді від мене візьмеш чвирк, — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. І. 9.
Словник української мови Грінченка