чвирк
ЧВИРК, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. чви́ркати і чви́ркнути.
На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять. Станеш на нього чоботом, а він тільки – чвирк! (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)