чвир

ЧВИР, у, ч.

1. Нагар із тютюну в люльці, мундштуці.

* У порівн. [Пропашка:] Пху!.. Гіркота ж яка, мов чвир у люльці... (І. Микитенко).

2. діал. Відходи цукроваріння.

Використання чвиру в сільському господарстві.

3. діал. Погана, неякісна горілка.

Слухав [Сірко] суплікацію .. мовляв, .. правлять з усіх однаковий податок, кварту з куфи, – і з тих, у кого горілка справжня, і з тих, у кого сам чвир (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. чвир — чвир іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чвир — -у, ч. 1》 Нагар з тютюну в люльці, мундштуці. 2》 діал. Відходи цукроваріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чвир — Чвир, чви́ру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. чвир — ЧВИР, у, ч. 1. Нагар з тютюну в люльці, мундштуці. *У порівн. [Пропашка:] Пху!.. Гіркота ж яка, мов чвир у люльці… (Мик., І, 1957, 224). 2. діал. Залишки при цукроварінні.  Словник української мови в 11 томах
5. чвир — Чвир, -ру м. 1) Гарь въ трубкѣ. Мил. М. 75. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка