чвир

ЧВИР, у, ч.

1. Нагар з тютюну в люльці, мундштуці.

*У порівн. [Пропашка:] Пху!.. Гіркота ж яка, мов чвир у люльці… (Мик., І, 1957, 224).

2. діал. Залишки при цукроварінні.

Значення в інших словниках

1. чвир — ЧВИР, у, ч. 1. Нагар із тютюну в люльці, мундштуці. * У порівн. [Пропашка:] Пху!.. Гіркота ж яка, мов чвир у люльці... (І. Микитенко). 2. діал. Відходи цукроваріння. Використання чвиру в сільському господарстві. 3. діал. Погана, неякісна горілка.  Словник української мови у 20 томах
2. чвир — чвир іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чвир — -у, ч. 1》 Нагар з тютюну в люльці, мундштуці. 2》 діал. Відходи цукроваріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чвир — Чвир, чви́ру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чвир — Чвир, -ру м. 1) Гарь въ трубкѣ. Мил. М. 75. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка