челядин —
ЧЕЛЯДИ́Н, а, ч. 1. іст. Те саме, що челя́дник 1, 2. [Яким:] Кидай зброю!.. (Мартин і челядин слухаються) (Б. Грінченко). 2. діал. Дорослий син, парубок. Бо чумак, .. бо чумацька дитина, – на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
челядин —
-а, ч. 1》 іст. Те саме, що челядник 1), 2). 2》 діал. Дорослий син, парубок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
челядин —
ЧЕЛЯДИ́Н, а, ч. 1. іст. Те саме, що челя́дник 1, 2. [Яким:] Кидай зброю!.. (Мартин і челядин слухаються) (Гр., II, 1963, 573). 2. діал. Дорослий син, нарубок. Бо чумак, .. бо чумацька дитина,— на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
челядин —
Челядин, -на об. 1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. О. 1861. XI. Кух. 37. Мил. 159. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Рудч. Чп. 184.
Словник української мови Грінченка