чемпіон —
Переможець змагань <�у змаганнях>, г. першун, п! СПОРТСМЕН
Словник синонімів Караванського
чемпіон —
[чеимп'іон] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
чемпіон —
Першун, переможець
Словник чужослів Павло Штепа
чемпіон —
ЧЕМПІО́Н, а, ч. Звання переможця змагань на першість із якого-небудь виду спорту. Чемпіон з боксу; Тренери збірної .. [з водного поло] настроюватимуть своїх підопічних на повернення звання олімпійських чемпіонів (з газ.
Словник української мови у 20 томах
чемпіон —
-а, ч. Звання переможця змагань на першість з якого-небудь виду спорту; спортсмен чи спортивна команда, удостоєні такого звання. Чемпіон з боксу. || Тварина, яка дістала найвищий приз (на виставці, змаганнях і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чемпіон —
чемпіо́н (англ., франц. champion, від лат. campio – б’юся, борюся) переможець чемпіонату; в ширшому розумінні – переможець у будь-якому спортивному змаганні на першість.
Словник іншомовних слів Мельничука
чемпіон —
Чемпіо́н, -на; -о́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чемпіон —
ЧЕМПІО́Н, а, чол. Звання переможця змагань на першість з якого-небудь виду спорту; спортсмен чи спортивна команда, удостоєні такого звання. Еге, дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда. Любив боротися по ярмарках.
Словник української мови в 11 томах