Значення в інших словниках
-
човен —
(великий) байдак, баркас, (з рівніш дном) каюк, шаланда, (видовбаний) дуб, (запорізький бойовий) чайка, (прв. морський) ШЛЮПКА, (спортивний) байдарка, (венецький) ґондоля, св. гондола, (індіянський) пірога; зн. душогубка; човенце, човник, човно; п! СУДНО.
Словник синонімів Караванського
-
човен —
[човеин] чоўна, м. (на) чоуўн'і, мн. чоўни, чоуўн'іў два чоўни/чоўние
Орфоепічний словник української мови
-
човен —
ЧО́ВЕН, човна́, ч. 1. Невелике, перев. веслове судно. Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю, Один за водою (Т. Шевченко); Човна одв'язано, лунає стук весла (М.
Словник української мови у 20 томах
-
човен —
човен: ♦ човен без весла́ дідька ва́рт про непотрібну, знищену, зіпсуту річ (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
човен —
човна, ч. 1》 Невелике, перев. веслове, судно. Моторний човен — невелике судно, що рухається за допомогою двигуна. 2》 Назва деяких видів невеликих військових суден. Літаючий човен ав. — гідролітак, корпус якого має форму човна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
човен —
Мале судно, звичайно безпалубне, з веслами, вітрилом або гребним ґвинтом.
Універсальний словник-енциклопедія
-
човен —
як соба́ка в човні́, зі сл. бу́ти, сиді́ти і т. ін. У незручному, непевному становищі. “Знаю я тебе, пане, добре знаю! Се ти тепер величаєшся, а коли я до тебе приїздив ото недавно з козаками, то ти так збентежився, що був ні в сих ні в тих...
Фразеологічний словник української мови
-
човен —
СУДНО́ (споруда, призначена для перевезення по воді людей, вантажів, для рибальства, військової справи і т. ін.), ПОСУ́ДИНА розм., фам., зневажл.
Словник синонімів української мови
-
човен —
Чо́ве́н, чо́вна́, в -вні́; човни́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
човен —
ЧО́ВЕН, човна́, ч. 1. Невелике, перев. веслове судно. Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю, Один за водою (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
човен —
Човен, -вна м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Чуб. V. 504. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком. Грин. III. 676.
Словник української мови Грінченка