Орфографічний словник української мови

чорногривий

чорногри́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чорногривий — див. кінь  Словник синонімів Вусика
  2. чорногривий — ЧОРНОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має чорну гриву. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (І. Франко); Іржуть на вітрі коні чорногриві (А. Малишко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. чорногривий — -а, -е. Який має чорну гриву. || у знач. ім. чорногривий, -вого, ч. Кінь, який має чорну гриву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорногривий — ЧОРНОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має чорну гриву. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Фр., VI, 1951, 10); Іржуть на вітрі коні чорногриві (Мал., Чотири літа, 1946, 148); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  5. чорногривий — Чорногривий, -а, -е Черногривый. Желех.  Словник української мови Грінченка