Орфографічний словник української мови

чугунка

чугу́нка

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чугунка — ЧУГУ́НКА, и, дав. і місц. ці, ж., заст., розм. Залізниця. Остапові більше до душі було гасати по подвір'ю, а то й по вулиці, удаючи паровика, що шипить, пихтить і мчить по чугунці так, що ніякий кінь його не пережене (А. Іщук).  Словник української мови у 20 томах
  2. чугунка — -и, ж., заст., розм. Залізниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чугунка — ЗАЛІЗНИ́ЦЯ, ЧАВУ́НКА заст., розм., ЧУГУ́НКА заст., розм., ШТРЕ́КА діал. З боку залізниці чути було гудки паровозів (Л. Дмитерко); Неначе струни, залізниці у блиску райдужному криці біжать у мрійну далечінь (В.  Словник синонімів української мови
  4. чугунка — ЧУГУ́НКА, и, ж., заст., розм. Залізниця. Остапові більше до душі було гасати по подвір’ю, а то й по вулиці, удаючи паровика, що шипить, пихтить і мчить по чугунці так, що ніякий кінь його не пережене (Іщук, Вербівчани, 1961, 8).  Словник української мови в 11 томах