чуднувато —
ЧУДНУВА́ТО. Присл. до чуднува́тий. Він якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю. Бедзик).
Словник української мови у 20 томах
чуднувато —
Присл. до чуднуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чуднувато —
ЧУДНУВА́ТО. Присл. до чуднува́тий. Він якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 95).
Словник української мови в 11 томах