чуднувато

ЧУДНУВА́ТО. Присл. до чуднува́тий.

Він якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 95).

Значення в інших словниках

1. чуднувато — ЧУДНУВА́ТО. Присл. до чуднува́тий. Він якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
2. чуднувато — чуднува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. чуднувато — Присл. до чуднуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови