чуднувато
ЧУДНУВА́ТО.
Присл. до чуднува́тий.
Він якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)ЧУДНУВА́ТО.
Присл. до чуднува́тий.
Він якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)