чуднуватий

ЧУДНУВА́ТИЙ, а, е.

Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.).

Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю. Бедзик);

– І такий він і з обличчя був... чуднуватий якийсь (Г. Хоткевич);

Кирило Заболотний, .. у школі з-поміж нас вирізнявся не лише веселістю вдачі, а ще й чуднуватим своїм ім'ям, бо ж справді чудне: хоч як його читай – зліва чи справа, від початку чи від кінця, – а воно все буде Кирик та й Кирик!.. (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. чуднуватий — див. дивак  Словник синонімів Вусика
2. чуднуватий — Дивний, химерний  Словник чужослів Павло Штепа
3. чуднуватий — чуднува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. чуднуватий — -а, -е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чуднуватий — ЧУДНУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.). Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах