чуднота
ЧУДНО́ТА, и, ж., розм.
Те саме, що ди́во.
“Чуднота! – міркував він дорогою. – Чи це мій син занадто порозумнів, чи попросту вдає дурника?” (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)ЧУДНО́ТА, и, ж., розм.
Те саме, що ди́во.
“Чуднота! – міркував він дорогою. – Чи це мій син занадто порозумнів, чи попросту вдає дурника?” (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)