чуднота
ЧУДНО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що ди́во.
"Чуднота! — міркував він дорогою.— Чи це мій син занадто порозумнів, чи попросту вдає дурника?" (Крим., Вибр., 1965, 342).
Словник української мови (СУМ-11)ЧУДНО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що ди́во.
"Чуднота! — міркував він дорогою.— Чи це мій син занадто порозумнів, чи попросту вдає дурника?" (Крим., Вибр., 1965, 342).
Словник української мови (СУМ-11)