чуднуватий

чуднува́тий

-а, -е.

Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. чуднуватий — див. дивак  Словник синонімів Вусика
2. чуднуватий — Дивний, химерний  Словник чужослів Павло Штепа
3. чуднуватий — ЧУДНУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.). Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. чуднуватий — чуднува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
5. чуднуватий — ЧУДНУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.). Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах