Орфографічний словник української мови

чудодійно

чудоді́йно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чудодійно — ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (О. Ковінька); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі.  Словник української мови у 20 томах
  2. чудодійно — розм. Присл. до чудодійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чудодійно — ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (Ковінька, Кутя.., 1960, 27); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі.  Словник української мови в 11 томах