чудодійно —
ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (О. Ковінька); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі.
Словник української мови у 20 томах
чудодійно —
розм. Присл. до чудодійний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чудодійно —
ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (Ковінька, Кутя.., 1960, 27); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі.
Словник української мови в 11 томах