чудодійно

ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний.

Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (Ковінька, Кутя.., 1960, 27);

Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі. Вони ураз чудодійно змінили обличчя бібліотекарки: зробили його з непримітного — виразним, з негарного — гарним (Мур., Свіже повітря.., 1962, 4).

Значення в інших словниках

1. чудодійно — ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (О. Ковінька); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі.  Словник української мови у 20 томах
2. чудодійно — чудоді́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
3. чудодійно — розм. Присл. до чудодійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови