Орфографічний словник української мови

чужість

чу́жість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чужість — ЧУ́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до чужи́й 3; відчуженість. З-поза яру долетіли виразні звуки губної гармонійки, німець грав якусь сентиментальну мелодію, настільки чужу й у чужості своїй ворожу, що в Берестовського защеміло серце (Л.  Словник української мови у 20 томах
  2. чужість — -жості, ж. Абстр. ім. до чужий 3); відчуженість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чужість — ЧУ́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до чужи́й 3; відчуженість. З-поза яру долетіли виразні звуки губної гармонійки, німець грав якусь сентиментальну мелодію, настільки чужу й у чужості своїй ворожу, що в Берестовського защеміло серце (Перв.  Словник української мови в 11 томах