чужість

ЧУ́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до чужи́й 3; відчуженість.

З-поза яру долетіли виразні звуки губної гармонійки, німець грав якусь сентиментальну мелодію, настільки чужу й у чужості своїй ворожу, що в Берестовського защеміло серце (Перв., Дикий мед, 1963, 193);

В душі його.. вкоренилась невитравна чужість до Лагутіна (Гончар, Людина.., 1960, 50).

Значення в інших словниках

1. чужість — ЧУ́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до чужи́й 3; відчуженість. З-поза яру долетіли виразні звуки губної гармонійки, німець грав якусь сентиментальну мелодію, настільки чужу й у чужості своїй ворожу, що в Берестовського защеміло серце (Л.  Словник української мови у 20 томах
2. чужість — чу́жість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. чужість — -жості, ж. Абстр. ім. до чужий 3); відчуженість.  Великий тлумачний словник сучасної мови