чулан — Орфографічний словник української мови

чулан — Комірка Словник чужослів Павло Штепа
чулан — ЧУЛА́Н, а, ч., розм., рідко. Те саме, що комі́рка 1. В кожному радуті [редуті] був курінь на п'ятдесят козаків, без чуланів і перегородок, з сіньми (О. Стороженко); Викликавши у чулан чоловіка, Мотрона зачинила двері, щоб хто не підслухав (М. Словник української мови у 20 томах
чулан — ЧУЛА́Н, а, ч., розм., рідко. Те саме, що комі́рка 1. В кожному радуті [редуті] був курінь на п’ятдесят козаків, без чуланів і перегородок, з сіньми (Стор., I, 1957, 262); Викликавши у чулан чоловіка, Мотрона зачинила двері, щоб хто не підслухав (М. Словник української мови в 11 томах
чулан — (ст.слов.) Невелике приміщення для зберігання господарських речей у житловій будівлі. Звичайно знаходиться біля кухні, в сінях відділяється перегородкою. Архітектура і монументальне мистецтво