чутий — Орфографічний словник української мови

чутий — ЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до чу́ти 1, 3. За роботою точилися розмови про полювання. Розповідали різні мисливські пригоди, пережиті в минулому або чуті від батьків, дідів та односельців (З. Словник української мови у 20 томах
чутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до чути 1), 3). || у знач. ім. чуте, -того, с. Те, що хто-небудь чув. Великий тлумачний словник сучасної мови
чутий — ЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до чу́ти 1, 3. Його простий, ясний розум складав усе бачене й чуте, зерно до зерна, в скарбницю пам’яті, як матеріали для думки (Фр., VI, 1951, 36); Враз подано команду, ледве чуту: — Сідайте!.. ну, щасти!.. Словник української мови в 11 томах