шавкати —
ША́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ша́мкати¹. Батюшка ще довго говорив на цю тему, шавкаючи беззубим ротом (Б. Грінченко); Далеко внизу шавкає об пісок, налітаючи, море, свистить і шумить на березі та в повітрі (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
шавкати —
-аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що шамкати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шавкати —
ША́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ша́мкати¹. Батюшка ще довго говорив на цю тему, шавкаючи беззубим ротом (Гр., II, 1963, 71); Далеко внизу шавкає об пісок, налітаючи, море, свистить і шумить на березі та в повітрі (Ю. Янов., V, 1959, 117).
Словник української мови в 11 томах
шавкати —
Шавкати, -каю, -єш гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає? Драг. 166.
Словник української мови Грінченка