шавкотіння

шавкоті́ння

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. шавкотіння — ШАВКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шавкоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. шавкотіння — -я, с., розм. Дія за знач. шавкотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шавкотіння — ШАВКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шавкоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни (Гончар, III, 1959, 47).  Словник української мови в 11 томах